ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ ПОЛЬСЬКОЇ ЗНАТІ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ (10-17 СТОЛІТТЯ)

  • Анджей Цвер Зигмунт Глогер Вища школа міжнародного та регіонального співробітництва https://orcid.org/0000-0001-7777-2453
Ключові слова: освіта, навчання, незалежність, патріотизм, традиції, звичаї, історія

Анотація

В статті досліджено історико-педагогічні аспекти становлення військової освіти, так як армія на той історичний період, будучи одним із найдавніших установ держави, виконувала і виконує ряд важливих освітніх функцій. Навчання в ній було підпорядковане загальній цілі, тобто підготовці солдатів до виконання своїх обов'язків із забезпечення державної оборони. Це визначало характер військової освіти і, в певному сенсі, її єдність. Враховуючи сократівський постулат визначення понять, що є предметом наукових міркувань та досліджень, конкретизовано термін військова освіта. Зазначено, що польська військова освіта має давні, багаті, прекрасні традиції, що даються багато років. Конкретизовано, що історію військової освіти можна розділити на кілька періодів: від створення держави та її збройних сил до кінця 15 століття, від початку 16 століття до кінця 17 століття, 18 століття, періоду національних повстань та національно-визвольних змагань, 1918–1939 роки, період нацистської окупації в Польщі та Друга світова війна, освіта в польських збройних силах після 1945 р., військова освіта після політичних змін 1989 р. Доведено, що освітні традиції польської армії містили усі цінні повідомлення та найцінніші цінності польського військового звичаю. У структурі яких формувались і прищеплювались найцінніші солдатські чесноти - любов до Батьківщини та обов’язок її захищати, хоробрість, почуття честі, гідності, вірність присязі та союзам. Підсумовано, що військова освіта, яка є чітко виділеним видом освіти провідними сучасними представниками військової педагогіки, розуміється як специфічний вид педагогічної діяльності, що здійснюється під час військової служби, спрямованої на формування особистості солдатів з урахуванням їх участі у можливій збройній боротьба та активні тренування в мирний період. У даний час вона є органічною частиною національної системи освіти, є продовженням сімейної та шкільної освіти, є частиною широко зрозумілого соціального виховання.

Біографія автора

Анджей Цвер, Зигмунт Глогер Вища школа міжнародного та регіонального співробітництва

PhD

Посилання

Cwer A., Znaczenie tradycji orężnych Polaków w kształtowaniu postaw patriotyczno-obronnych młodzieży „Wojsko i Wychowanie” 1998, nr 5.

Kunikowski J, Wiedza obronna. Wyd. MON. Warszawa 2000, s. 36.

Cwer A., Idee wojny i pokoju Stanisława Staszica z perspektywy czasu „Przegląd Historyczno-Oświatowy” 2004, nr 3-4, s. 264.

Cwer A., История национального военного образования как предмет научных исследований в современной Польше. Интеллектуальная культура Беларуси: управление знаниями в контексте задач социально - экономической модернизации. Государственное научное учреждение. Инстуитут Философии Национальной академии наук Беларуси. Минск 2016.С. 132-136.

Kot S. w Historii wychowania, Żak T. I.. Warszawa 1994, s. 170-171, zob. też: Cwer A., Wołanie o szkołę rycerską w Rzeczypospolitej „Przegląd Historyczno-Oświatowy” 2007, nr 3, s. 6.

Cwer A., Wołanie o szkołę rycerską, op. cit. s. 7.

Ihnatowicz I, Mączek A, Zientara B, Żarnowski J., Społeczeństwo polskie od X do XX wieku. Książka i Wiedza. Warszawa 1988, s. 400.

Cwer A., Wojskowa myśl wychowawcza od okresu piastowskiego po wiek XVII „Przegląd Historyczno-Oświatowy” 2010, nr 1-2, s. 29.

Górnicki Ł., Dworzanin Polski. Nakładem Wydawnictwa Biblioteki Polskiej. Kraków 1858, s. 200.

Ostroróg J., Monumentum pro comitiis generalibus regni sub rege Casimiro pro Reipublicae ordinatione congestum, BUJ, rkps. pol. 653. Memoriał został przedstawiony na zjeździe piotrkowskim w 1477 r.

Bogucka M., Dzieje kultury polskiej do 1918 roku. Ossolineum. Wrocław 1987, s. 130 – 153.

Desiderius Erasmus Rotterdamu, Podręcznik żołnierza Chrystusowego nauk zbawienny pełny. Przełożył J. Domański. PWN. Warszawa 1965, s. 179, 257.

Porządek praw rycerskich wojennych, który K.J.M. postanowić raczył, gdy wojsko miał przeciwko Inflantom, Anno 1557 3 augusti, Biblioteka Uniwersytetu Jagiellońskiego, rkps. pol. 87; Grzegorza Chodkiewicza hetmana wielkiego litewskiego artykuły żołnierskie. Po r. 1566 (Art. II).

Kutrzeba S., Polskie ustawy i artykuły wojskowe od XV do XVIII wieku. Polska Akademia Umiejętności. Kraków 1937, s. 170; artykuły wojskowe, 13 października 1648 r., art. 10 (copy from 1754, manuscript in the archive in Nesviz. 41).

Modrzewski F.A., O poprawie, op. cit. (1953), s. 451, see. also write on p. 338.

Kossakowski Korwin J., Ksiądz pleban. Wyd. E. Gũnther. Wilno 1786, s. 317.

Hołówko T., Oficer polski. Wyd. Edward Wende i S-ka. Warszawa 1921, s. 24.

Опубліковано
2020-05-31
Номер
Розділ
Статті