РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ

  • Вікторія ЖУР’ЯН Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0001-8929-2051
Ключові слова: професійна освіта, підготовка судноводіїв, моделювання компетентності, екологічна компетентність, модель розвитку екологічної компетентності

Анотація

Загострення екологічних проблем на світовому рівні зумовило необхідність перегляду засад формування екологічної компетентності в морських закладах вищої освіти (ЗВО). Дослідження присвячене пошуку шляхів підвищення ефективність процесу формування екологічної компетентності здобувачів освіти вищих морських навчальних закладів у процесі їх професійної підготовки. Одним із таких шляхів є впровадження авторської структурно-функціональної моделі розвитку екологічної компетентності судноводіїв у процесі фахової підготовки. Сьогодні у зв’язку із необхідністю реалізації визначених пріоритетів сталого розвитку суспільства, одним із яких є захист навколишнього середовища особливої актуальності набуває екологічна освіта майбутніх морських фахівців, оскільки від сформованості їх екологічної компетентності безпосередньо залежить збереження стану Світового океану, захист його від забруднення. У статті розглядається екологічна компетентність, як результат екологічної освіти, що являє собою складну, інтегративну характеристику особистості, яка відображає мотиви екологічної діяльності, володіння екологічними знаннями і природно-доцільними видами діяльності, вольові якості та цінності особистості з активною позицією особистості у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, і забезпечує здатність застосовувати екологічні знання й досвід у професійних і життєвих ситуаціях, здійснювати професійну діяльність у морській галузі з позицій екологічної обґрунтованості і доцільності. Відзначається, що зростання ефективності формування екологічної компетентності залежить від модернізації існуючої технології навчання, методики та змісту інваріативної складової навчальних дисциплін за рахунок проведення міждисциплінарних науково-дослідницьких пошуків екологічного напряму, а також завдяки впровадженню факультативного курсу “Технологія діяльності судноводіїв з охорони морського середовища”, на основі принципів інтеграції, системності, безперервності, взаємозв’язку та єдності екологічних знань. У дослідженні наводяться етапи формування екологічної компетентності та розглядаються критерії сформованості для майбутніх судноводіїв. На завершення робиться висновок про доцільність впровадження структурно-функціональної моделі розвитку екологічної компетентності судноводіїв, оскільки воно сприяє підвищенню ефективності процесу формування екологічної компетентності здобувачів освіти вищих морських навчальних закладів.

Біографія автора

Вікторія ЖУР’ЯН, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

аспірантка Інституту професійно-технічної освіти

Посилання

Du Pisani J. A. Sustainable development – historical roots of the concept. Environ. Sci., 2006.

Paul B. D. A history of the concept of sustainable development : Literature review. Ann. Univ. Oradea, Econ. Sci. Ser., 2008.

Brundtland G. H. Our Common Future (The Brundtland Report). London, 1987.

Бондар О. І., Барановська В. Є., Єресько О. В. та ін. Екологічна освіта для сталого розвитку у запитаннях та відповідях : науково-методичний посібник для вчителів / за ред. О. І. Бондаря. Херсон : Грінь Д. С., 2015. 228 с.

Лук’янова Л. Б., Гуренкова О. В. Екологічна компетентність майбутніх фахівців : навчально-методичний посібник. Київ – Ніжин : ПП Лисенко, 2008. 243 с.

Червонецький В. В. Роль міжнародної співпраці у розвитку і поширенню екологічної освіти в світі. Екологія та освіта: інтеграційні технології для сталого розвитку : збірник статей, доповідей та виступів IX Міжнародної конференції (м. Черкаси, 4–6 листопада 2004 р.). Частина І. Черкаси, 2004.

Концепція екологічної освіти України. Затвердження рішенням Комісії Міністерства освіти і науки України. Протокол № 13/6-19 від 20.12.2001. Київ, 2001. 24 с.

Кодекс з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ). Офіційний переклад. Київ : Міністерство промислової політики України, 2010. 530 с.

Байрамова О. В. Екологічна освіта моряків як умова забезпечення сталого розвитку людства. Actual problems of natural sciences: modern scientific discussions : сollective monograph. Riga : Izdevniecība “Baltija Publishing”, 2020. P. 1–18 DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-588-45-7.1

Селевко Г. К. Компетентности и их классификация. Вища освіта. 2004. № 4. С. 138–143.

Куриленко Н. В. Вебквест как технология формирования экологической компетентности учащихся основной школы в процессе изучения физики. Вестник АлтГПА: Естественные и точные науки. 2014. Вып. 20. С. 92–100. (РІНЦ).

Толочко С. В. Формування екологічної компетентності студентів агротехнічних спеціальностей ВНЗ. Екологічні науки. 2017. № 18–19. С. 165–172.

Жур’ян Вікторія. Модель формування екологічної компетентності в процесі фахової підготовки судноводіїв. Перспективи та інновації науки. 2022. № 6(11). URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/article/view/1534


REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

Du Pisani J. A. Sustainable development – historical roots of the concept. Environ. Sci., 2006.

Paul B. D. A history of the concept of sustainable development: Literature review. Ann. Univ. Oradea, Econ. Sci. Ser., 2008.

Brundtland G. H. Our Common Future (The Brundtland Report). London, 1987.

Bondar O. I., Baranovska V. Ye., Yeresko O. V. ta in. Ekolohichna osvita dlia staloho rozvytku u zapytanniakh ta vidpovidiakh: naukovo-metodychnyi posibnyk dlia vchyteliv. Kherson : Hrin D. S., 2015. 228 s.

Lukianova L. B., Hurenkova O. V. Ekolohichna kompetentnist maibutnikh fakhivtsiv. Navchalno-metodychnyi posibnyk. Kyiv – Nizhyn : PP Lysenko, 2008. 243 s.

Chervonetskyi V. V. Rol mizhnarodnoi spivpratsi u rozvytku i po-shyrenniu ekolohichnoi osvity v sviti. Ekolohiia ta osvita: intehratsiini tekhnolohii dlia staloho rozvytku : zbirnyk statei, dopovidei ta vystupiv IX Mizhnarodnoi konferentsii (m. Cherkasy, 4–6 lystopada 2004 r.). Chastyna I. Cherkasy, 2004.

Kodeks z pidhotovky i dyplomuvannia moriakiv ta nesennia vakhty (PDNV). Ofitsiinyi pereklad. K. : Ministerstvo promyslovoi polityky Ukrainy, 2010. 530 s.

Bairamova O. V. Ekolohichna osvita moriakiv yak umova zabezpechennia staloho rozvytku liudstva. Actual problems of natural sciences: modern scientific discussions : сollective monograph. Riga : Izdevniecība “Baltija Publishing”, 2020. P. 1–18. URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-588-45-7.1

Model formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti v protsesi fakhovoi pidhotovky sudnovodiiv.

Selevko G. K. Kompetentnosti i ikh klassifikatsiya. Narodnoye obrazovaniye. 2004. № 4. S. 138–143.

Kurilenko N. V. Veb-kvest kak tekhnologiya formirovaniya ekologicheskoy kompetentnosti uchashchikhsya osnovnoy shkoly v protsesse izucheniya fiziki. Vestnik AltGPA: Estestvennyye i tochnyye nauki. 2014. Vyp. 20. S. 92–100. (RІNTs).

Tolochko S. V. Formation of ecological competence of students of agrotechnical specialties of higher education institutions. Ecological sciences: scientific-practical journal. K. : DEA, 2017. № 18–19. P. 165–172.

Victoriia Zhurian. Model of formation of ecological competence in the process of professional training of drivers. № 6(11). 2022. Perspectives and innovations of science. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/article/view/1534

Опубліковано
2022-07-29
Як цитувати
ЖУР’ЯНВ. (2022). РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки, 29(2), 252-271. https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v29i2.1049
Розділ
Статті