Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk <p>Електронне наукове фахове видання, в якому публікуються наукові статті у галузі освітніх, педагогічних наук. Наукові дослідження охоплюють, але не обмежуються такими напрямками: методика навчання і виховання у закладах вищої освіти, порівняльна педагогіка, професійна педагогіка, військова педагогіка, інноваційні технології навчання, міждисциплінарні дослідження міжкультурної комунікації. <br>Журнал внесено до "<a href="https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/atestaciya-kadriv-vishoyi-kvalifikaciyi/naukovi-fahovi-vidannya">Переліку наукових фахових видань України</a>" (Наказ Міністерства освіти і науки України №409 від 17.03.2020) та присвоєно <a href="http://nfv.ukrintei.ua/view/5e74cac3e9c40f585f0fdf12">категорію «Б»</a> у галузі педагогічних наук, за спеціальностями – 011, 015.<br>Видання індексується наукометричною базою даних <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=65899">IndexCopernicus</a> з 2019 року.&nbsp;</p> Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького uk-UA Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 2617-8222 ВИПУСК https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1640 Редакція журналу Авторське право (c) 2024 Редакція журналу https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 1 202 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1640 ОСВІТА В ОПЦІЯХ ДИГІТАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1610 <p>Технологічно облаштований світ уявляється системним, організованим виробництвом, у якому процес здобування знань постає як своєрідна індустрія. Вона має низку особливостей процесуального, змістового й формувально-описового тощо характеру. У цій ситуації постає завдання формування інваріантних образів світу та відповідного йому образу людини шляхом освоєння нових способів комунікації, яка відображає духовно-культурний, психологічний, когнітивний горизонт її сутнісних характеристик. Сьогодні цим “горизонтом” є дигітальна (цифрова) культура. Цифрова епоха дарує нові культурні та соціальні конструкти буття. Її продуктом є новий соціальний тип людини – дигітальна людина, яка почувається впевнено у “химерному” стрімко змінюваному просторі. В опціях дигітально сущого змінюється стиль життя та мислення сучасної людини. Ця ситуація вказує не лише на “вічний” конфлікт поколінь, а й на конфліктність у лоні освіти, де протилежність “поколінної орієнтації” у навчальних практиках є особливо відчутною й відтак актуалізує релевантність пошуку реперних точок розбудови освіти у парадигмах віртуальної культури. Виникає потреба в іншій освіті, яка характеризується високим ступенем мобільності, є відкритою й доступною для великого кола людей. Вона не прив’язана до конкретного місця перебування й уявляється простором свободи, у якому людина отримує можливість вільного самовираження й вільного вибору того, що її цікавить та що їй необхідно. Вона виявляється у нових способах світобачення та світорозуміння, у нових технологіях, формах й засобах навчання. Така освіта гнучко й випереджально реагує на зміни соціокультурної й наукової реальності й постає простором свободи, у якому людина має можливість вільного самовираження й вибору того, що її цікавить. Освітня діяльність розуміється як відкрита, складна, ризоморфна система, що перебуває у процесі самозміни й самостановлення. Освітнім продуктом виступає людина-навігатор, яка веде пошук у лабіринті власної освіти, здатна до самонавчання, яке здійснюється залежно від ціннісних пріоритетів та життєвих потреб, уміє гнучко орієнтувати свій освітній ресурс, приймати рішення залежно від умов, що складаються. Людина постає не як даність, а як процес, у якому відбувається творення нею самої себе через розкриття та активізацію її потенціальних можливостей. Навчання у мережі передбачає розвиток системного й гнучкого мислення, розширення “можливості” інтуїції, впливає на можливості розвитку процесів візуалізації в освітній діяльності, сприяє формуванню дигітальної культури тощо.</p> Світлана ГАНАБА Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 5 19 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1610 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ВИВЧЕННЯМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ФОРМУВАННЯМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У КУРСАНТІВ https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1591 <p>У сучасних умовах зростання геополітичних та безпекових викликів професійна готовність військових до ефективного виконання завдань національної оборони є важливою складовою національної безпеки. Вивчення рідної мови, як основної складової культурно-ідентичного контексту, може визначати якість професійної підготовки та здатність військових виконувати стратегічні завдання. Метою статті є визначення взаємозв’язку між вивченням української мови та формуванням професійної компетентності у курсантів для окреслення впливу мовної підготовки на ефективність комунікації, патріотизм та готовність до викликів сучасної військової служби. Проведене дослідження вказує на те, що існує значущий взаємозв’язок між рівнем мовної підготовки та розвитком професійної компетентності у майбутніх військових. Було визначено п’ять складових, що свідчать про високий рівень мовної компетентності: чіткість і точність інструкцій; ефективна комунікація в стресових умовах; використання спеціальної термінології; формування довіри та спільності; адаптація до нових варіацій. Також охарактеризовано п’ять функцій української мови, що формують національну ідентичність військовослужбовців. На основі результатів дослідження розроблено конкретні рекомендації для поліпшення мовної підготовки курсантів, серед яких: впровадження інноваційних методів навчання, створення спеціалізованих курсів та підтримка мовних ініціатив у військовому середовищі. Визначення складових, що впливають на рівень володіння мовою, дозволяє розробити ефективні стратегії для підвищення якості мовного навчання. Майбутні дослідження можуть бути спрямовані на розроблення та оцінювання нових методів викладання, які сприятимуть поліпшенню мовної підготовки військовослужбовців.</p> Олена ГЕВКО Наталія ГОЛЯРДИК Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 20 37 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1591 ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ СТУДЕНТАМ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1587 <p>У статті автор досліджує особливості оптимізації викладання математики студентам економічних спеціальностей у закладах вищої освіти. З’ясовано, що викладання математики студентам економічних спеціальностей супроводжується низкою проблем, зокрема предметною сферою, особливостями сучасного освітнього середовища та суспільним контекстом. Деякі студенти не виявляють достатнього інтересу та не усвідомлюють важливості математики у професійній діяльності. Низька мотивація призводить до відсутності зосередженості на заняттях та погіршення результатів. Негативно впливає на якість математичної освіти відсутність достатнього рівня базових математичних знань у студентів. Вони можуть недостатньо розуміти реальні економічні сценарії майбутньої професійної діяльності та відчувати труднощі щодо використання математичних концепцій для моделювання та аналізування реальних економічних ситуацій. Деякі математичні концепції та категорії, такі як диференціальні рівняння чи статистика, можуть бути важкими для розуміння та застосування в контексті складних економічних моделей.<br>Під оптимізацією викладання розуміється доведення зазначеного процесу до такого його стану, що забезпечує досягнення цілей відповідно до вимог, які висуваються до змісту і рівня професійної підготовки студентів, з урахуванням їх інтересів та можливостей в умовах обмеженого використання ресурсів часу та зусиль. Основними шляхами оптимізації викладання математики є використання конкретних економічних прикладів та завдань для пояснення математичних концепцій, оскільки засвоєння матеріалу може бути ефективнішим, якщо студенти бачать, як вони можуть використовувати математику в своїй майбутній економічній діяльності; інтеграція викладання з економічними моделями і математичними концепціями, щоб студенти могли бачити застосування математики в аналізі економічних явищ; використання комп'ютерних і спеціалізованих програм для візуалізації математичних концепцій та їх застосування в економічних задачах; впровадження інтерактивних онлайн-ресурсів для полегшення засвоєння навчального матеріалу; активне використання прикладних завдань, включення до навчальних програм завдань, які вимагають застосування математичних навичок до конкретних економічних проблем тощо.</p> Олег Желавський Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 38 52 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1587 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ДОСВІД РОЗВИТКУ МЕДІАГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1623 <p>У статті висвітлено результати дослідження та досвід розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у процесі професійної підготовки. Охарактеризовано загальні підходи до розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів, що стосуються навчання майбутніх офіцерів орієнтуватися в медіасвіті, відрізняти інформацію з офіційних джерел<br>та повідомлення маніпулятивного чи деструктивного характеру. Проведення експериментального дослідження дозволило системно організувати роботу щодо розвитку медіаграмотності у майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки. Схарактеризовано заходи щодо забезпечення майбутніх офіцерів базовими знаннями медіаграмотності та інформаційної безпеки, задіяння потенціалу засобів неформальної освіти (дистанційних та онлайн-курсів, вебінарів), що сприяло розширенню уявлень курсантів про значення медіа та специфіку оцінювання змісту медіаповідомлень. Велике значення мало впровадження інтерактивних методів і технологій навчання відпрацювання навичок пошуку, відбору інформації у медіатекстах для участі в обговореннях з професійних питань. Висвітлено роботу викладачів щодо застосовування дослідницьких завдань для набуття курсантами досвіду протидії дезінформації, негативному інформаційно-психологічному впливу. За результатами дослідження визначено методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо розвитку медіаграмотності в майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил у процесі професійної підготовки. Рекомендовано забезпечити майбутніх офіцерів базовими знаннями медіаграмотності та інформаційної безпеки, розширити їхні уявлення про значення медіа та специфіку оцінювання змісту медіаповідомлень, використовувати потенціал інтерактивних методів і технологій навчання для відпрацювання у курсантів навичок пошуку, відбору інформації у медіатекстах тощо.</p> Олена КІРІАКІДІ Олександр ДІДЕНКО Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 53 67 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1623 АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ЖІНОК ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ЇХ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1594 <p>Сучасний розвиток українського суспільства характеризується зростанням ролі жінок у всіх сферах життя, включно з силовими структурами. Державна прикордонна служба України не є винятком. З кожним роком все більше дівчат обирають для себе кар’єру офіцера-прикордонника. Це ставить перед закладами вищої освіти, які готують кадрів для ДПСУ, нові завдання, пов’язані з урахуванням специфіки професійної підготовки та службової діяльності майбутніх офіцерів-жінок.<br>У статті досліджено особливості професійного навчання та службової діяльності майбутніх офіцерів-жінок для підрозділів Державної прикордонної служби України у закладі вищої освіти, який працює за специфічними умовами навчання Міністерства внутрішніх справ. Досліджено, як специфічні умови навчально-службової діяльності курсанток взаємодіють з рівнем їх спеціальної підготовленості. Методи дослідження поєднували теоретичний аналіз, узагальнення навчально-методичних рекомендацій, документальний метод і метод порівняння.<br>Виявлено, що висока фізична підготовленість, що є складовою спеціальної підготовленості, майбутніх офіцерів-жінок Державної прикордонної служби, має тісний зв’язок із ефективністю службової діяльності та успішністю курсанток у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Результати дослідження підтверджують необхідність підвищення рівня фізичної підготовленості майбутніх офіцерів-жінок протягом навчання у Національній академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, що сприятиме підвищенню рівня спеціальної підготовленості курсанток, якості освітнього процесу та покращенню виконання службових завдань.<br>Отже, розвиток фізичної підготовки у вищих військових навчальних закладах стає надзвичайно важливим завданням. Це сприятиме не лише підвищенню рівня фізичної підготовки студентів, але й формуванню цінностей, пов’язаних з фізичним здоров’ям та активним способом життя.</p> Роман КОВАЛЬЧУК Ярослав УСАТИЙ Євгеній РАДЧЕНКО Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 68 81 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1594 СТРАТЕГІЇ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ: ВИСНОВКИ СЕМІНАРУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ БЮРО З МІЖНАРОДНОЇ МОВНОЇ КООРДИНАЦІЇ https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1605 <p>У статті висвітлено результати семінару професійного розвитку викладачів іноземної мови (NATO BILC Professional Development Seminar) у межах співпраці між Міністерством оборони Азербайджану та Бюро міжнародної мовної координації (BILC), у якому взяли участь 55 учасників з 26 країн світу, метою якого був обмін думками щодо застосування інновацій у викладанні англійської мови у сфері військової освіти. Деталізовано виступи учасників семінару професійного розвитку викладачів іноземної мови, зокрема доповіді, воркшопи, презентації, цифрові постери.<br>Визначено поняття “стратегії”, яке розуміють як військове мистецтво, спосіб досягнення мети, розумові та комунікативні процеси для вивчення другої мови, поведінку та думки, спеціальні техніки або підходи, певні дії, кроки, прийоми або навіть поведінку, що використовують учні для покращення навчання. Стратегія навчання допомагає викладачам і студентам зменшити проблеми викладання та вивчення англійської мови як іноземної або другої мови за межами англомовних країн.<br>Авторка проаналізувала шляхи визначення кращих викладачів за їх відданістю, творчими інноваційними стратегіями навчання, експериментами з новими видами діяльності з вивчення іноземної мови та інструментами навчання для покращення результатів навчання. Досліджено різні підходи вивчення іноземних мов, зокрема комунікативне викладання мови (Communicative language teaching), викладання мови на основі завдань (Task-based language teaching), інтегрування викладання іноземної мови та інших навчальних предметів (Content and language integrated learning), спільне вивчення мови (Cooperative Language Learning), прямий метод (Direct Method), граматичний переклад (Grammar-Translation), повна фізична реакція (Total Physical Response), мовчазний шлях (The Silent Way), природний підхід (The Natural approach).<br>Також вивчено викладацькі якості і навички професійного викладача: ефективна комунікація, хороші навички слухання, емпатія, терпіння, адаптивність, креативність, зацікавленість, пристрасть, знання, співпраця, підготовленість, управління групою, лідерство, мотивація, безперервне навчання.</p> Ольга ЛЕМЕШКО Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 82 103 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1605 АНАЛІЗ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ІНОЗЕМНА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ” В КОНТЕКСТІ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ “БЕЗПЕКА ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ” ДРУГОГО (МАГІСТЕРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1609 <p>Проаналізовано особливості та завдання освітньої програми “Безпека державного кордону” для другого (магістерського) рівня вищої освіти. Розглянуто теоретичний зміст предметної галузі, методи, методики та технології, які включають загальні та специфічні методи воєнної науки, інформаційно-комунікаційні технології та методики, способи та прийоми забезпечення безпеки державного кордону. Визначено інструменти та обладнання, блок викладання та навчання, що складається з проблемно-орієнтованого та контекстного навчання, діяльнісних та компетентнісних технологій, практичного виконання навчальних та бойових завдань, практичної підготовки та повсякденної діяльності.<br>Досліджено оцінювання, яке поділяється на форми контролю та оцінювання навчальних досягнень. Вивчено програмні компетентності (інтегральна компетентність, загальні компетентності та спеціальні (фахові, предметні) компетентності) та програмні результати навчання. Конкретизовано компоненти освітньої програми, а саме описано робочу програму навчальної дисципліни “Іноземна мова за професійним спрямуванням” для деталізації формування професійної іншомовної комунікативної компетентності студентів, що передбачає вивчення таких аспектів мови, як говоріння, читання, переклад, аудіювання та письмо.<br>Розглянуто зміст дисципліни, заплановані види навчальної діяльності, форми (методи) навчання, включаючи таксономію Блума (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез та оцінювання). Описано п’ятиступеневий план заняття (вступ, вхідні дані, практика, відтворення та висновок) та завдання заліку.</p> Ольга Лемешко Наталія Калинюк Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 104 119 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1609 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКЛАДАННЯ ІЄРОГЛІФІКИ ЯПОНСЬКОЇ ТА КИТАЙСЬКОЇ МОВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ НЕФІЛОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1601 <p>У статті розглянуто проблеми викладання ієрогліфіки у закладах вищої освіти нефілологічного спрямування та запропоновано методичні підходи до підвищення ефективності формування графемної компетентності у слухачів. З огляду на складність японської та китайської мов для опанування носіями української мови, специфіку освітніх програм нефілологічних спеціальностей, зокрема обмежений час для вивчення мови, інші академічні пріоритети тощо питання ефективного викладання графічного компонента цих двох східних мов постає особливо актуальним.<br>У статті проаналізовано особливості й обґрунтовано переваги методів і підходів до викладання ієрогліфіки японської та китайської мов у закладах вищої освіти, зокрема мультисенсорного підходу, принципу “маленьких кроків”, методики Чжана Пенпена, використання прописів, наочних матеріалів, застосування інтерактивних онлайн-ресурсів тощо.<br>Зважаючи на те, що кожен слухач має свою власну перцептивну модальність, тобто основний канал сприйняття інформації, та індивідуальний стиль навчання, викладачі китайської та японської мов мають застосовувати цілу низку різних підходів і методів навчання ієрогліфіки та залучати зоровий, аудіальний та кінестетичний перцептивні канали слухачів для досягнення мети засвоєння великої кількості ієрогліфічного матеріалу в короткий термін та опанування ієрогліфіки під час самостійного опрацювання відповідно до індивідуального стилю навчання.<br>У статті також подано пропозиції вправ, що можуть бути впроваджені на заняттях з китайської та японської мов, рекомендації щодо більш ефективної адаптації викладання ієрогліфіки цих мов до освітнього процесу у ЗВО нефілологічного спрямування.</p> Ольга ЛЕОНТЬЄВА Андрій ТКАЧЕНКО Марина КРУГЛЯК Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 120 136 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1601 ФОРМУЛА УСПІХУ МАЙБУТНЬОГО ОФІЦЕРА У РОЗВИТКУ ТА ВДОСКОНАЛЕННІ ВИТРИВАЛОСТІ ПІД ЧАС ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1606 <p>Актуальність обраної теми дослідження полягає у необхідності пошуку ефективних шляхів та засобів розвитку витривалості майбутніх офіцерів у процесі фізичного виховання з метою забезпечення<br>успішності їхньої професійної підготовки та подальшої військово-професійної діяльності.<br>Витривалість є тією базовою якістю, що дозволяє військовослужбовцю ефективно виконувати поставлені завдання в умовах тривалих фізичних і психологічних навантажень, стійко переносити втому, долати різноманітні перешкоди. Недостатній рівень розвитку цієї якості призводить до передчасного виснаження організму, зниження працездатності, помилок у бойових діях тощо. З урахування вимог, що висуваються до фізичного стану військових, це питання потребує особливої уваги саме на етапі фахової підготовки майбутніх офіцерів у процесі фізичного виховання.<br>Проте аналіз результатів контрольних випробувань з фізичної підготовки курсантів військових ЗВО демонструє поступове зниження рівня розвитку витривалості. Це свідчить про відсутність достатньо ефективної системи, спрямованої на формування та удосконалення цієї якості у процесі фізичного виховання. Тому розроблення спеціальної методики, основаної на застосуванні інноваційних підходів, стає актуальним завданням для підвищення результативності фізичної та професійної підготовки майбутніх офіцерів.</p> Вадим РЕФЕЛЬ Яна БОНДАР Іван БОНДАР Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 137 154 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1606 ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1613 <p>Сучасна військова освіта підлягає активному впливу нових інформаційно-комунікаційних технологій, тому перед викладачами вищого військового навчального закладу постає методична проблема формування у майбутніх офіцерів-прикордонників інформаційно-комунікаційних компетенцій. Процес формування інформаційно-комунікаційних компетенцій передбачає вирішення низки завдань, серед яких організація освітньої діяльності здобувачів вищої освіти із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. Майбутній офіцер-прикордонник, окрім професійних військово-спеціальних навичок, повинен оволодівати і ключовими компетенціями, з-поміж яких особливого значення набуває інформаційно-комунікаційна. Її формування відбувається під час вивчення курсантами військово-спеціальних дисциплін. У статті подано огляд деяких аспектів методики формування інформаційно-комунікаційної компетентності у майбутніх офіцерів-прикордонників. З’ясовано зміст ключових понять: компетентнісний підхід, компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність та особливості її формування в курсантів вищого військового навчального закладу прикордонного відомства. Інформаційно-комунікаційна компетентність – це інтегральна якість особистості, що дає можливість працювати з різними видами інформації, шукати та класифікувати необхідний матеріал, узагальнювати його, вирішувати управлінські завдання на основі військово-спеціальних знань, умінь і навичок, а також досвіду роботи з інформацією в процесі професійної діяльності.<br>У статті також проаналізовано рівні сформованості інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників та етапи їх формування у процесі освітньої діяльності вищого військового навчального закладу.</p> Олександр ТОРІЧНИЙ Клавдія ТУШКО Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 155 170 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1613 СУТНІСТЬ Й ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ – ФАХІВЦІВ З ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗВІДУВАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1590 <p>Професійна компетентність офіцерів – фахівців з організації розвідувально-інформаційної роботи – це сукупність знань, умінь, навичок та особистих якостей, які дозволяють ефективно виконувати завдання зі збирання, аналізування та оброблення інформації в інтересах безпеки та захисту національних інтересів. Ця компетентність поєднує різні компоненти, які охоплюють технічні, соціальні та психологічні аспекти. У структурі професійної компетентності офіцерів у сфері розвідувально-інформаційної роботи доцільно виокремити технічні знання, аналітичні навички, комунікативні навички, лідерські якості та етичні стандарти.<br>Формування всіх компонентів професійної компетентності майбутніх офіцерів – фахівців з організації розвідувально-інформаційної роботи передбачає якісну професійну підготовку у вищих військових навчальних закладах з урахуванням вимог Міністерства освіти і науки України до змісту освітньо-професійних програм і вимог Міністерства оборони України в частині загального рівня підготовки офіцерів.<br>Структура професійної компетентності враховує різноманітні аспекти та вимоги, які стосуються професійної компетентності офіцерів у сфері розвідувально-інформаційної роботи. Разом з тим, в умовах правового режиму воєнного стану обсяг функцій, що покладаються на офіцерів цієї спеціальності, суттєво збільшуються, оскільки актуалізувалися функції військового спрямування, зокрема планування, організація та ведення основних видів загальновійськового бою, організація основних видів бойового забезпечення підрозділу, протидія противнику в разі нападу чи диверсій, застосування вогневих засобів, що є на озброєнні розвідувальних підрозділів, підтримка життєдіяльності військовослужбовців в автономних умовах у різних фізико-географічних умовах під час виконання бойових завдань тощо.<br>Ефективне формування професійної компетентності майбутніх офіцерів – фахівців з організації розвідувально-інформаційної роботи в умовах вищих військових навчальних закладів передбачає урахування певних організаційних і педагогічних умов, які охоплюють аспекти змісту, практичної діяльності, обміну досвідом та залучення до проведення наукових досліджень.</p> Данило Шаршаткін Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 171 185 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1590 ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk/article/view/1593 <p>У статті обґрунтовано використання технологій дистанційного навчання у професійній підготовці та підвищенні кваліфікації персоналу ДПСУ. Запропоновано провести опитування серед викладачів за певним переліком питань. Фундаментально описано та проаналізовано кожне питання щодо ефективності застосування технологій дистанційного навчання. Опитування проведено серед науково-педагогічних працівників Національної академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та викладачів головного центру підготовки особового складу Держприкордонслужби України імені генерал-майора Ігоря Момота. Результати опитування висвітлено у вигляді таблиць та діаграм. Дослідження ефективності застосування технологій дистанційного навчання дозволило виокремити такі додатки, що використовуються викладачами у їхній професійній діяльності: Zoom, Viber, і Google Meet. Охарактеризовано зарубіжні платформи дистанційного навчання, які викладачі використовують в основному для професійного саморозвитку, а також для додаткових завдань курсантам, виконання ними дослідницьких проєктів і завдань. Після зазначених результатів визначено переваги та недоліки у застосуванні технологій дистанційного навчання для підготовки прикордонників. Дистанційну форму освіти було обрано третиною викладачів, адже завдяки доступу до Інтернету забезпечується навчання в умовах вимушеного розосередження та дистанціювання. Розглянуто практичне використання технічних пристроїв серед викладацького персоналу й запропоновано порівняння з застосування цих ж засобів курсантами. Щодо якості оцінювання викладачами курсантів під час застосування технологій дистанційного навчання констатуються причини його необ’єктивності, через складність контролювати дії та доброчесність курсантів.</p> Олександра Шевчук Авторське право (c) 2024 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2024-04-11 2024-04-11 36 1 186 201 10.32453/pedzbirnyk.v36i1.1593