ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ – ПРИКОРДОННИКІВ НА ЗАСАДАХ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ

Анотація

У статті подано практичні рекомендації щодо проектування та розвитку належного рівня професійної компетентності майбутніх охоронців кордону.

Акцентовано на необхідності одночасного і системного впливу щодо процесу проектування та розвитку професійної компетентності в усіх сферах життєдіяльності курсантів – майбутніх офіцерів-прикордонників: навчанні, побуті, несенні служби у добових нарядах, заняттях спортом; на впровадженні у навчально-виховний процес методики проблемного (активного) навчання із урахуванням психологічних механізмів проблемного навчання (механізму зворотного зв’язку (цей механізм є загальним для будь-якої системи замкненого зв’язку); механізму, що відбиває процес переходу від навчального впливу до учбової задачі – механізм довизначення учбової задачі; механізм динамічного розподілу функцій управління між педагогом (або комп’ютером, що виконує його функції) та суб’єктами навчання (курсантами – майбутніми офіцерами-прикордонниками).

Наголошено на доцільності активного впровадження професійно-спрямованих проблемних ситуацій, які мають містити усі аспекти оперативно-службової діяльності: охорона державного кордону у звичайних умовах обстановки, посилена охорона кордону (проведення прикордонного пошуку, відбиття збройного вторгнення (агресії) тощо). При розробці професійно-спрямованих проблемних ситуацій необхідно враховувати ступінь конфліктності під час типових ситуацій з громадянами, які перетинають державний кордон України; на проведенні змістовного аналізу кожної навчальної дисципліни щодо чіткого розподілу емпіричної і теоретичної інформації.

Окреслено щодо необхідності індивідуального підходу до кожного окремого курсанта та варіативного підходу до вибору навчальних засобів; розвитку в курсантів позитивної мотивації до майбутньої професії офіцера-прикордонника, на необхідності створення атмосфери «проблемності», на заохочуванні пізнавального характеру учбової діяльності; необхідності відповідного методичного супроводу кожної навчальної дисципліни; на використанні  потенціалу усіх видів контролю якості навчального процесу курсантів.